-
1 через
через борт (про вантаження) — over side, overboard
2) ( крізь щось) through3) via, by way of4) ( якийсь час) in; after5) ( за допомогою) through, by means ofдовідатись через когось — to hear from ( to find out through) someone
6) (завдяки, з причини) because of, owing to, on account of, due to; ( з вини) throughчерез страх — for fear (of)
через тебе — ( all) because of you
спізнюватися через щось — to be late through smth.
7) ( при повторенні чогось) every; every otherдрукувати через рядок — to print with an interval of a line, to print on every other line
8)через те, що — thanks to, owing to, by virtue of
через силу — immoderately, with (a) great effort, forcing oneself (to do smth.)
-
2 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
3 time
I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
4 за
I прийм.1) ( про місце перебування - позаду) behind; ( по той бік) across, over, beyond; ( поза) out ofза борт, за бортом — overboard
за містом — out of town ( city); ( далі за місто) beyond the town ( city); (на дачі, на селі) in the country
2) (коло, навколо) at3) ( згідно з) according to, in accordance with, under, by4) ( при позначенні причини) because of, through, over, by reason ofза браком (чого-небудь) — for want/lack of, lacking, in the absence of
5) ( замість) instead (of), forза нього — instead of him, in his stead
за такого-то (підпис) — per procurationem (скороч. p.proc, p.pro., p.p.)
6) ( за часів) in the time of, in the days of; (про уряд, владу) under7) ( протягом) during, at; ( у проміжок часу) within, for, inза життя — during the life (of); when alive
за рік — in a year ( year's time)
за останній час — recently, lately, of late
8) ( через якийсь час) in9) ( відправлятися) for10) ( при позначенні заняття) at, toвзятися за роботу — to set to work, to begin working
11) ( ніж) than або не перекладається;12) (заради, на підтримку) for13) ( при позначенні ціни) forза безцінь — dirt-cheap, very cheaply
продати за безцінь — to sell for nothing, to sell for a song
купити за безцінь — to buy for a song, to buy for a trifling sum
за готівку — ( against) cash ( down)
14) ( про однорідну послідовність) after, upon, byдень за днем — day by day, day after day
15) ( слідом за) afterйти за кимсь — to follow smb.
16) (як) as або не перекладається;17) (більш, понад - про вік) over; past; ( про час) after18) ( на відстані) at a distance of ( або не перекладається)20) ( при передачі співпереживання) forзаступитися за когось — to stand up for smb.; to intercede, to plead for smb., to take someone's part
прохати за когось — to intercede ( to plead) for someone, to speak on smb.'s behalf
ручитися за когось — to answer for smb.
21) ( при) under22) (при позначенні предмета, за який тримаються) by23)схопитися за голову — to be horrified, to be in despair
за винятком — except, excepting, with the exception of, except ( for), apart from, save
пити за здоров'я — to drink (to) one's health
за ваше здоров'я! — your health!, here's to you!, cheerio!, (жарг. тост) chin-chin!
за вирахуванням (чого-небудь) — less, minus, deducting, allowing ( for), with the deduction (of); except for, apart from ( крім)
за маршрутом — by way of, via
за сприяння когось — with smb.'s assistance ( help)
зачепити за щось — to hit against smth.
стежити за кимсь — to spy on ( upon) smb.
тривожитися за щось — to be anxious about smth., to worry about smth.
ходити за хворим — to nurse ( to look after) a patient
за відсутності (ого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за кадром — off screen, off-camera
за компанію — for company, to keep smb.'s company
за кулісами — in the wings, backstage; behind the scenes
за відсутності (чого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за підписом (кого-небудь) — signed (by)
за межами (чого-небудь) — outside, beyond the bounds (of)
за свій рахунок — at one's own expense, out of one's own pocket
за власний рахунок — for one's own account, on own account
за упокій — for the peace (of smb.'s soul)
за чий-небудь рахунок — on smb.'s account
II пр. III част.за чужий рахунок — at someone else's expense, at the expense of others
що він за людина? — what is he like?, what kind of man is he?
-
5 follow on
-
6 follow on
-
7 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
-
8 through
1. adj1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого сполучення2) вільний, безперешкодний3) який закінчив (покінчив)4) який вичерпав усі можливості2. adv1) наскрізь; цілком2) від початку до кінця3) прямо, до місця, до пункту призначення4) весь, цілийto put a person through — а) вилаяти когось; б) суворо екзаменувати когось; в) з'єднувати когось (по телефону)
3. prep1) через, крізь; по2) протягом3) по (включно)4) через5) завдяки, через6) за допомогою; від; через7) в результаті, внаслідок, черезit all came about through his not knowing the way — усе це сталося через те, що він не знав дороги
through and through — а) абсолютно, до кінця, цілком; б) знову й знову
* * *I [aruː] a1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого повідомленняthrough highway [street] — шосе [вулиця]без світлофорів; дорога [вулиця]для швидкісного руху
2) вільний, безперешкодний3) ґрунтовний, капітальнийII [aruː] advthrough repairs — мop. капітальний ремонт
1) рух наскрізьto pierce smth through — проткнути щось наскрізь
soaked /wet/ through — промоклий наскрізь
chilled through — змерзлий до кісток, що оклякнув від холоду; рух до кінцевого пункту ( про поїзди) прямо, до місця, до пункту призначення
to buy through to one's farthest destination — купити прямий квиток до місця призначення; усунення перешкоди для в'їзду, входу
to let smb through — впустити когось
2) виконання дії протягом цілого періоду часу весь, цілий3) завершені дії ( від початку) до кінця або на його вичерпний характер до кінця; передається тж. дієслівними приставками про-, за-to sing a song through — проспівати всю пісню
to carry smth through — завершити щось; провести щось до кінця
to put through a plan — провести /здійснити/ план
to be through with smth — закінчити щось [см. тж.;]
are you- — є aмep. ви закінчили розмовує ( по телефону) [див.; тж. 5]
to get through with smth — закінчити щось [див.; тж.;]; відмова від чогось
to be through with smth — покінчити із чимось, кинути щось [див.; тж.]
he is through with school — він кинув школу [див.; тж.;]
he is through with his work — він кинув роботу [див.; тж. 1]
he is through with his family — він кинув /залишив/ родину
to get through with smth — покінчити із чимось [див.; тж. 1]
to be through with smb — порвати з кимось; вичерпаність можливостей суб'єкта
he's through in politics — у політиці він пропаща людина, його політична кар'єра закінчилася
4) замір по діаметру, в діаметріa tree measuring twelve inches through — дерево, що має дванадцять дюймів у діаметрі
to put smb through — з'єднати когось
are you through — є вас з'єдналиє, вам відповілиє [див.; тж. 3, 1]
••through and through — зовсім, до кінця, цілком; ґрунтовно
he knows his business through and through — він ґрунтовно /досконально/ знає свою справу
to fall /to drop/ through — завершитися безрезультатно, провалитися
III [aruː] prepthe deal fell through — угода не відбулася /провалилася/
1) проходження через якийсь предмет або рух через якесь середовище; через, крізьa path (going /leading/) through the woods — стежка ( провідн через лес)
to make a hole through smth — зробити дірку у чомусь, продірявити щось
to walk through the door [the gate] — пройти через двері [через ворота]
he speaks through the nose — він говорить у ніс, геть гугнявить
an idea flashed through my mind — у мене промайнула думка; проникнення погляду через якийсь отвір, світла через якесь середовище через, крізь
through the keyhole — через /крізь/ замкову щілину
to look through a telescope — дивитися в телескоп; сприйняття більше слабкого звуку на тлі більше сильного крізь
we could hear him through the noise — ми чули його, незважаючи на шум; його голос доносився крізь шум
2) ( часто all through) поширення руху по якійсь території поa sigh of relief went through the audience — подих полегшення пронісся по всьому залу; рух у якомусь середовищі або в якихось умовах по
journey through time and space — подорож у часі, в просторі /крізь час, простір/; ( часто all through); протікання дії протягом цілого періоду часу протягом, під час
all through the day — весь день; протягом усього дня
he won't last through the night — він не доживе до ранку; продовження дії до певного строку включно
to send smth through the post — послати щось поштою; джерело з, від, по, через
I learned it through your secretary — я довідався про це від /через/ вашого секретаря; інструмент або спосіб через, шляхом; за допомогою
through smb 's help — із чиєюсь допомогою, завдяки чиїйсь допомозі
5) подолання перешкоди, небезпеки. черезto pass through many dangers — перебороти /пройти через/ безліч небезпек
the child came very well through the illness — дитина добре перенесла хворобу; рух без зупинки з перешкодами
6) виконання дії від початку до кінця; передається дієслівними приставками про-, пере-to go through college — пройти курс навчання в коледжі; швидке доведення дії до кінця; передається дієслівною приставкою про-
7) причина через; з, завдякиto see through the trick — розгадати фокус /трюк/, не дати себе обдурити
to put smb through it — піддати когось найсуворішому допиту
to see smb through smth — допомогти комусь зробити щось
through the length and breadth (of) — уздовж, поперек
-
9 through
I [aruː] a1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого повідомленняthrough highway [street] — шосе [вулиця]без світлофорів; дорога [вулиця]для швидкісного руху
2) вільний, безперешкодний3) ґрунтовний, капітальнийII [aruː] advthrough repairs — мop. капітальний ремонт
1) рух наскрізьto pierce smth through — проткнути щось наскрізь
soaked /wet/ through — промоклий наскрізь
chilled through — змерзлий до кісток, що оклякнув від холоду; рух до кінцевого пункту ( про поїзди) прямо, до місця, до пункту призначення
to buy through to one's farthest destination — купити прямий квиток до місця призначення; усунення перешкоди для в'їзду, входу
to let smb through — впустити когось
2) виконання дії протягом цілого періоду часу весь, цілий3) завершені дії ( від початку) до кінця або на його вичерпний характер до кінця; передається тж. дієслівними приставками про-, за-to sing a song through — проспівати всю пісню
to carry smth through — завершити щось; провести щось до кінця
to put through a plan — провести /здійснити/ план
to be through with smth — закінчити щось [см. тж.;]
are you- — є aмep. ви закінчили розмовує ( по телефону) [див.; тж. 5]
to get through with smth — закінчити щось [див.; тж.;]; відмова від чогось
to be through with smth — покінчити із чимось, кинути щось [див.; тж.]
he is through with school — він кинув школу [див.; тж.;]
he is through with his work — він кинув роботу [див.; тж. 1]
he is through with his family — він кинув /залишив/ родину
to get through with smth — покінчити із чимось [див.; тж. 1]
to be through with smb — порвати з кимось; вичерпаність можливостей суб'єкта
he's through in politics — у політиці він пропаща людина, його політична кар'єра закінчилася
4) замір по діаметру, в діаметріa tree measuring twelve inches through — дерево, що має дванадцять дюймів у діаметрі
to put smb through — з'єднати когось
are you through — є вас з'єдналиє, вам відповілиє [див.; тж. 3, 1]
••through and through — зовсім, до кінця, цілком; ґрунтовно
he knows his business through and through — він ґрунтовно /досконально/ знає свою справу
to fall /to drop/ through — завершитися безрезультатно, провалитися
III [aruː] prepthe deal fell through — угода не відбулася /провалилася/
1) проходження через якийсь предмет або рух через якесь середовище; через, крізьa path (going /leading/) through the woods — стежка ( провідн через лес)
to make a hole through smth — зробити дірку у чомусь, продірявити щось
to walk through the door [the gate] — пройти через двері [через ворота]
he speaks through the nose — він говорить у ніс, геть гугнявить
an idea flashed through my mind — у мене промайнула думка; проникнення погляду через якийсь отвір, світла через якесь середовище через, крізь
through the keyhole — через /крізь/ замкову щілину
to look through a telescope — дивитися в телескоп; сприйняття більше слабкого звуку на тлі більше сильного крізь
we could hear him through the noise — ми чули його, незважаючи на шум; його голос доносився крізь шум
2) ( часто all through) поширення руху по якійсь території поa sigh of relief went through the audience — подих полегшення пронісся по всьому залу; рух у якомусь середовищі або в якихось умовах по
journey through time and space — подорож у часі, в просторі /крізь час, простір/; ( часто all through); протікання дії протягом цілого періоду часу протягом, під час
all through the day — весь день; протягом усього дня
he won't last through the night — він не доживе до ранку; продовження дії до певного строку включно
to send smth through the post — послати щось поштою; джерело з, від, по, через
I learned it through your secretary — я довідався про це від /через/ вашого секретаря; інструмент або спосіб через, шляхом; за допомогою
through smb 's help — із чиєюсь допомогою, завдяки чиїйсь допомозі
5) подолання перешкоди, небезпеки. черезto pass through many dangers — перебороти /пройти через/ безліч небезпек
the child came very well through the illness — дитина добре перенесла хворобу; рух без зупинки з перешкодами
6) виконання дії від початку до кінця; передається дієслівними приставками про-, пере-to go through college — пройти курс навчання в коледжі; швидке доведення дії до кінця; передається дієслівною приставкою про-
7) причина через; з, завдякиto see through the trick — розгадати фокус /трюк/, не дати себе обдурити
to put smb through it — піддати когось найсуворішому допиту
to see smb through smth — допомогти комусь зробити щось
through the length and breadth (of) — уздовж, поперек
-
10 некоторый
мест. неопр.1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].* * *мест.1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний\некоторыйое вре́мя — яки́йсь (де́який) час
\некоторыйое коли́чество — де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість
\некоторый ым о́бразом — де́яким (пе́вним) чи́ном; ( в известной степени) в які́йсь (у де́якій) мі́рі, до де́якої (до пе́вної) мі́ри, де́якою (пе́вною) мі́рою; ( как-то) я́кось
с \некоторый ых пор — з яко́гось (з де́якого, з пе́вного) ча́су
2) (кое-какой, незначительный) де́якийдо \некоторый ой (в \некоторый ой) сте́пени — до де́якої (до яко́їсь) мі́ри, в які́йсь (у деякій) мі́рі, де́якою (яко́юсь) мі́рою; (как-то) я́кось
3)\некоторыйые — (мн.: не все, отдельные) де́які, де́котрі
\некоторыйые из нас — де́хто (де́які, де́котрі) з нас
4)\некоторыйые — мн. в знач. сущ. де́які, -их, де́котрі, де́хто, род. п. де́кого
\некоторыйые боя́тся грозы́ — де́хто бої́ться грози́, де́які (де́котрі) боя́ться грози́
-
11 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
-
12 потапливать
потопитьI. 1) (печь, избу) палити (иноді: в печі, в хаті), напалити (в печі, в хаті и піч, хату), топити (иноді), (некот. время) попалити (в печі, в хаті), потопити (в печі, в хаті и піч, хату) якийсь час; (протапливать) пропалювати, пропалити (в печі, в хаті), протоплювати, протопити (в печі, в хаті и піч, хату). -ваем печки через день - палимо в грубах через день;2) (воск, олово - плавить) топити (иноді), розтоплювати, розтопити, (о мн.) порозтоплювати (віск, олово).II. Потапливать, потопить - топити (топлю, топиш), (иноді) потопити; см. Потоплять.* * *[час від ча́су, коли́-не-коли́, потро́ху] топи́ти, [час від ча́су, коли́-не-коли́, потро́ху] пали́ти -
13 истечение
1) (неок.) витікання; см. Истекание; оконч. витечення; виплив (-ву). -ние воды - витікання води. -ние крови, материи - виплив, витікання крови, матерії. -ние лучей, энергии, физ. - виплив проміння, енергії з чого;2) (о времени, сроке) скінчення, уплив (-ву). -ние срока, года - скінчення терміну (строку), року. До -ния срока, года - до терміну, до року, (книжн. оборот) до скінчення терміну, року. За -нием срока дело прекращается - через скінчення терміну (через те, що минув, вийшов термін) справа припиняється. По -чении года, срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (як вийшов, скінчився, минув) рік, термін (строк), після року, після терміну, по рокові, по термінові (строкові), (книжн. оборот) по скінченні року, терміну. По -чении некоторого времени, я возвращусь - як мине який(сь) час (за якийсь час), я поверну(ся). По -нии стольких, многих лет - по стількох, по багатьох роках. [Ми по стількох віках таки знайшли його (розум) (Самійл.)];3) (жидкость; что истекает) випливи (-вів); (ток, струя) струмінь (-меня).* * *1) ( вытекание) витіка́ння2) (окончание) закі́нчення, скі́нченнядо \истечение ния сро́ка — до закі́нчення (до скі́нчення) стро́ку
за \истечение нием сро́ка — зважа́ючи (з о́гляду) на закі́нчення (на скі́нчення) стро́ку (те́рміну), че́рез те, що мину́в (ви́йшов) строк (те́рмін)
по \истечение нии сро́ка — пі́сля закі́нчення (пі́сля скі́нчення) стро́ку (терміну), по закі́нченні стро́ку (те́рміну)
3)\истечение ния — (мн.: отделения) фиоиол. ви́ділення
-
14 потерпеть
1) что (претерпеть, испытать) - зазнати чого. -петь поражение, крушение - зазнати поразки, розбиття. -петь убыток, убытки - зазнати страти, шкоди, збитків на чому, через що; (проиграть) прокинути, проробити, програти на чому. -петь неудачу в чём - не пощастити кому з чим. -петь неудачу (насм.) - піймати (вхопити) облизня, ухопити шилом патоки, облизати макогона, ухопити як собака обметиці. -петь от чего - постраждати через що, зазнати лиха, шкоди через що, від чого. [Постраждати через війну, через град и від граду. Хліб зазнав шкоди від граду]. Я не -плю (допущу) таких беспорядков - я не попущу такого безладу (безладдя), (бунту) заколоту, розрухів;2) (некот. время) потерпіти (якийсь час). [Поживемо ще, потерпимо ще на цім світі (Кв.)];3) (подождать) почекати, заждати, потривати. -пи до осени, отдам непременно - почекай (потривай) до осени, віддам конче. Потерпевший - що зазнав чого, що постраждав через що, від чого, скривджений; юрид. с[по]кривджений, (зап.) пошкодований, ушкоджений. -шая сторона - с[по]кривджена сторона.* * *1) потерпі́ти; диал. уте́рпіти2) ( что - испытать) зазна́ти (чого) -
15 провозить
провезти или провезть1) провозити, провезти що куди, повз що, через що, (перевозить) перевозити, перевезти що через що, (о мн.) попровозити, поперевозити. [Повз наш двір провезли гармати. Кінь провіз тую вагу верстов зо дві (М. Грінч.). Перевозити книги через кордон]. -зить товары через границу - перевозити крам через кордон;2) -зить (известное время) - провозити, повозити, вивозити якийсь час; (очень долго) поповозити; (утратить возя) провозити. [Цілий день провозив дрова (Сл. Ум.). Поповозив дрова ввесь день, а тепер увесь як побитий (М. Грінч.). Вас возив до міста та й свою свиту провозив - хтось потяг з воза (М. Грінч.)]. Провезённый - провезений, перевезений.* * *I несов.; сов. - провезт`ипрово́зити, провезти́; (через что-л.) перево́зити, перевезти́II(несов.) вози́ти [ці́лий день], провози́ти -
16 просевать
просеять1) просівати, просіяти, (реже) висівати, висіяти, перепускати, перепустити (зерно, борошно) через що; (сквозь решето, сито) переточувати и точити, переточити через що, на що, рещетувати, (о мн.) попросівати, поперепускіти, попереточрати що через що, на що. [Просівати, як пшеницю (Єванг.). Хочеш білої муки, то добре висій пшеницю (Под. г.). Ходить, наче решетом горох точить (Неч.-Лев.). Я ще борошно точитиму через сито (Звин.). Переточили пшеницю на решето (Грінч.). Не навчивсь решетувати слово (Куліш)];2) розсипати, розсипати; см. Просыпать;3) просеять (известное время) - просіяти якийсь час. [Просіяв цілий день]. Просеянный -1) просіяний, висіяний, перепущений, переточений через що, на що, решетований;2) розсипаний.* * *см. просеивать -
17 прогонять
прогнать1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.* * *I несов.; сов. - прогн`атьпроганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти и попрого́нити; (через что-л.) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и мног. попереганя́ти и поперего́нити; ( выгонять) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нитиIIпрогна́ть сквозь стро́й — прогна́ти крізь шере́ги
( гонять в течение определённого времени) ганя́ти [ці́лий день]; проганя́ти -
18 lie
In1) брехняto tell lies — брехати, говорити неправду
2) обман, помилкове переконання; хибне вірування3) положення, розташування; напрямthe lie of the land — а) характер місцевості; б) мор. напрям до берега; в) перен. стан речей
4) лігво, барліг; нора◊ white lie — безневинна брехня
◊ to act a lie — обманути, підвести
◊ to give the lie to smb. — викрити когось у брехні
◊ to give the lie to smth. — спростовувати щось
◊ to swap lies — розм. побалакати, поплескати язиком
◊ lie detector — юр. детектор брехні (прилад)
IIv (past і p.p. lied; pres.p. lying)1) брехати2) бути обманливим□ lie away: to lie away smb.'s reputation — оббрехати когось
□ lie into: to lie oneself into smth. — проникнути кудись обманним шляхом
□ lie out: to lie oneself out of smth. — виплутатися з якогось становища за допомогою брехні
◊ to lie like a trooper — безсоромно брехати
◊ to lie like a gas-meter — забріхуватися
v (past lay; p.p. lain, pres.p. lying)1) лежати2) перебувати, знаходитися; розташовуватися, бути розташованимlet it lie — не чіпайте; хай лежить
Ukraine lies to the west of Russia — Україна знаходиться (розташована) на захід від Росії
3) простягатися4) бути, залишатися, зберігатися (у певному стані)5) пробути деякий час (недовго)6) залягти, приховатися; розміститисяto lie in ambush — військ. перебувати в засідці
to lie for the night — розташуватися (зупинитися) на ночівлю
7) покоїтися, спочивати; бути похованим (про небіжчика)I will do all that lies in my power — я зроблю все, що в моїх силах
9) визнаватися законним, допустимим□ lie about — валятися, бути розкиданим (про речі)
□ lie along — а) простягатися; б) мор. кренитися від вітру
□ lie back — відкинутися (на спинку)
□ lie by — а) залишатися незадіяним; б) відпочивати; в) не діяти, нічого не робити
□ lie down — а) (при)лягтй (відпочити); б) виявляти покірність
□ lie in — а) залежатися в ліжку; б) лежати в пологах
□ lie off — а) мор. стояти (перебувати) на деякій відстані від берега; б) тимчасово припинити (відкласти) роботу
□ lie out — ночувати не вдома
□ lie over — а) відкладатися, переноситися (на майбутнє); б) бути простроченим
□ lie to — мор. лежати в дрейфі; триматися проти вітру
□ lie up — а) лежати в ліжку, не виходити з кімнати (через хворобу); б) стояти осторонь; в) стояти у доці (на приколі) (про корабель)
◊ to lie in prison — перебувати (утримуватися) у в'язниці
◊ to lie low — а) припасти до землі; б) бути приниженим; в) поет. бути мертвим; г) притаїтися, вичікувати
◊ to lie on one's oars — сушити весла (гребля)
◊ to lie on the bed one has made — присл. як дбаєш, так і маєш
◊ to lie out of one's money — не дочекатися (не одержати) належних грошей
◊ let sleeping dogs lie — присл. не дратуй собаку, то й не вкусить
◊ the blame lies at your door — це ваша вина
◊ to find out how the land lies — з'ясувати (довідатися), як ідуть справи
* * *I [lai] nнеправда, брехня; обманII [lai] v(lied; pres. p. lying)1) брехати; збрехати; обманювати, дурити2) бути обманливим, помилковим3) (часто into, out of) неправдою домогтися чого-небудьIII [lai] n1) положення; розміщення; напрямок2) лігвище, лігво, барліг; нораIV [lai] v(lay; lain; pres. p. lying)1) лежати; cпeц. лягати (нaпp., про хліба); розташуватися, залягти, укритися; спочивати, бути похованим2) бути розташованим; знаходитися; простиратися, простягатися3) бути, зберігатися або залишатися ( у положенні або стані)4) полягати, бути ( у чому-небудь); (in) залежати5) icт. зупинитися ненадовго, пробути якийсь час, переночувати; ( with) icт. любити кого-небудь, спати з ким-небудь6) юp. бути або визнаватися допустимим, законним -
19 проволакивать
проволочь и проволочить1) проволікати, проволокти, протягати, протягти - кого, що, (сквозь что) протягати, протягти крізь що. [Протягла нитку крізь намистину]. -вать проволоку - протягати дріт;2) (время) зволікати, дляти, продляти (час), (дело) зволікати (справу); см. Длить, Тянуть. Проволоченный - проволочений, протягнений. -ваться -1) проволікатися, протягатися (через що);2) длятися, зволікатися з чим. -лочиться - проволочитися, прошлятися якийсь час.* * *несов.; сов. - проволоч`ить1) проволіка́ти, проволокти́ и проволочи́ти2) (несов.: время) протягти́, протягну́ти -
20 throw
In1) кидання; кидокat a single throw — одним ударом, відразу
2) спорт. кидок (боротьба)3) спорт. метання4) спорт. неправильний удар (бадмінтон)5) відстань кидка6) закидання (сітки)7) рубання, валяння (лісу)8) шаль, шарф9) покривало (на ліжко)10) гончарний круг11) геол. вертикальне переміщення13) тех. радіус кривошипа; розмахthrow distance — кін. проекційна відстань
IIv (past threw; p.p. thrown)1) кидати, шпурлятиto throw smb. into prison — кидати когось до в'язниці
2) кидатися (тж throw oneself)to throw oneself into an arm-chair — кинутися (упасти) в крісло
3) спрямовувати, посилатиto throw light on smth. — а) кидати світло на щось; б) перен. проливати світло на щось
to throw smb. a kiss — послати комусь поцілунок здаля
4) вивергати5) телитися, жеребитися тощо6) закидати (сіть тощо)1) накидати, напинати (одяг)8) перекладати, звалювати (вину)9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)10) линяти (про птахів)11) губити (колесо, підкову)14) скидати (вершника)15) спорт. кидати на килим, класти на обидві лопатки24) формувати, надавати форми25) обробляти на гончарному крузі26) навмисно програвати (під час змагання тощо)27) військ. вести вогонь (з гармати)throw about — а) розкидати; б) розмахувати
throw aside — а) відкидати, відсувати; б) відмовлятися (від чогось)
throw at — накидатися, нападати
throw away — а) відкидати, викидати; б) витрачати; в) пропустити (щось), не скористатися (з чогось)
throw back — а) відкидати назад; б) сповільнювати розвиток; в) тіснити (ворога); г) бути схожим на предків; д) мати давню історію
throw by — не брати до уваги (щось), не зважати (на щось)
throw down — а) кидати; упускати, випускати (з рук); б) зносити (будинок); в) скидати; г) відхиляти (щось); відмовлятися (від чогось)
throw in — а) додавати; б) вставляти (зауваження); в) ділити (з кимсь — with); г) закидати (сіть); д) спорт. укидати (м'яч); є) кидати (приймати) виклик; є) ставати кандидатом; ж) тех. вмикати; з) мисл. пускати собак (по сліду)
throw off — а) скидати, знімати (одяг); б) позбутися (чогось), звільнитися (від чогось); в) виділяти, випускати, вивергати; г) скидати (владу); д) відраховувати, скидати з рахунку; є) спорт. вибивати; є) починати (щось); ж) друкувати; з) спускати (собак)
throw on — а) накидати (одяг); б) спускати (собак)
throw out — а) викидати; б) відмовлятися (від чогось); в) виганяти; г) перебивати (в розмові); д) дезорганізовувати; є) виводити з рівноваги (з себе); є) не рахуватися (з кимсь); не брати до уваги (когось); ж) відхиляти (законопроект); з) висловлювати мимохідь
1) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло); к) викидати (пагінці); л) виділяти, відтіняти; м) військ. виставляти, висилати (дозір); н) спорт. переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол); п) тех. вимикати, роз'єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)throw over — а) залишати, кидати (друзів); б) відмовлятися (від плану); в) тех. перемикати; перекидати (рукоятку)
throw together — а) збирати в одному місці; зводити; б) похапки складати, компілювати
throw up — а) підкидати вгору; б) кидати (щось); відмовлятися від участі (в чомусь); в) блювати; вивергати; г) зводити (будівлю); швидко будувати; д) виділяти, відтіняти; є) віддавати, кидати (напризволяще); є) амер. обвинувачувати; дорікати; лаяти; ж) мисл. втрачати слід (про собаку); з) с.г. перевертати (шар ґрунту)
to throw a bomb into smth. — викликати сенсацію; зчинити переполох
to throw at smb.'s head — вішатися комусь на шйю
to throw dirt (mud) at smb. — очорнити когось
to throw dust in smb.'s eyes — замилювати комусь очі
to throw oneself into smth. — енергійно братися до чогось; цілком присвятити себе чомусь
to throw smb. off his guard — захопити когось зненацька
to throw smb. upon his own resources — покинути когось напризволяще
to throw the book — а) повністю використати свої права; б) військ. ввести в бій усі засоби
to throw the bull — амер. базікати, безсоромно брехати
to throw up the sponge, to throw in the towel — здатися, визнати себе переможеним
* * *I n1) кидання; кидокat a single throw — одним ударом; відразу
to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось
2) cпopт. кидокthrow in circle, flying overhead throw — кидок через голову
record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання
throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)
4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів5) закалывание ( мережі)6) рубання, валка ( лісу)7) aмep. шаль, шарфknitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)
9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штукуII v(threw; thrown)1) кидати; жбурнутиto throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)
to throw smth out of the window — викинути щось з вікна
to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну
to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]
the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос
to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю
to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)
to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось
2) направляти, посилатиto throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)
a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення
3) викидати; викинути4) лiт. проливати5) телитися, жеребитися, т. п.6) збентежити, спантеличити7) закидати, закинути (сітку, вудку)to throw one's net wide — образн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)
8) накидати, накинути ( одяг)to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі
with a coat thrown about him — накинувши пальто
9) перекладати (провину, відповідальність на когось)10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)11) губити (підкову, колесо)one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу
12) проектувати (кадри, образи)14) скидати (вершник;)15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки16) cпopт., метатиto throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]
17) вести вогонь ( зі знаряддя)to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)
19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)20) перекидати, наводити ( міст)to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку
21) робити, виконувати ( вправу)to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)
24) з ( шовк); сукати, тростить25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному коліinto [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось
to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну
to throw smth into good form — привести щось у гарний вид
to throw smb into confusion — привести когось у замішання
to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище
to throw the enemy on the defensive — вiйcьк. зайняти оборону проти супротивника
28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щосьto throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти
29)to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь
to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість
30)to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда
to throw smb off smth — збивати когось із чогось
to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]
31)to throw smb together — збирати в одному місці; зводити
they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес
to throw smth together — наспіх складати, компілювати
his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/
32)to throw smth open — розорювати
to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ
to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі
to throw smb idle — позбавити когось роботи
a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи
to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию
to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові
to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями
to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось
to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось
to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування
to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох
to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник
to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні
to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь
to throw temptation in smb 's way — спокушати когось
to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось
to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось
to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось
to throw smb off his balance — виводити когось із себе
to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька
to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]
to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода
to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь
to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі
to throw the book — повністю використати свої права ( при накладенні стягнення); вiйcьк. вводити в бій всі засоби
to throw the book at smb — aмep.; cл.; див. book I O
to throw the bull — aмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O
- 1
- 2
См. также в других словарях:
простоювати — юю, юєш, недок., просто/яти, о/ю, о/їш, док. 1) перех. і неперех. Стояти (у 1 знач.) на одному місці якийсь час. || Стоячи, бути присутнім десь до кінця чого небудь. || Проводити якийсь час у роботі, що вимагає довгого стояння біля чого небудь.… … Український тлумачний словник
пробігати — I проб ігати а/ю, а/єш, док. 1) неперех. Бігати якийсь час. 2) перех., розм. Бігаючи, пропустити, упустити що небудь. II пробіг ати а/ю, а/єш, недок., пробі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) неперех. і рідко перех. Бігом прямувати, простувати звідки… … Український тлумачний словник
пропадати — а/ю, а/єш, недок., пропа/сти, паду/, паде/ш; мин. ч. пропа/в, па/ла, па/ло; док. 1) Загублюватися, втрачатися через недбалість, недогляд, крадіж і т. ін. || перев. недок., у сполуч. із запереч. част. не. Не зникати, бути весь час у наявності. 2)… … Український тлумачний словник
пожуритися — журю/ся, жу/ришся, док. 1) Засмутитися з яких небудь причин (про всіх чи багатьох); позасмучуватися. 2) Журитися якийсь час. || безос. 3) за ким. Сумувати, тужити якийсь час через відсутність, утрату кого небудь. 4) ким, чим, над ким – чим.… … Український тлумачний словник
проїжджати — I а/ю, а/єш і проїзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., прої/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) перех. і неперех., де, по чому, чим, через що. Їхати, рухатися де небудь за допомогою засобів пересування. || Пересуватися, їхати де небудь (про засоби пересування) … Український тлумачний словник
посумувати — у/ю, у/єш, док. 1) Сумувати якийсь час. 2) за ким, рідко по кому. Відчувати тугу за ким небудь, тужити якийсь час через втрату кого небудь або відсутність когось … Український тлумачний словник
пролітати — а/ю, а/єш, недок. і док., пролеті/ти, ечу/, ети/ш, док. 1) неперех. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил в якому небудь напрямку, над ким , чим небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо). || Швидко проноситися в… … Український тлумачний словник
звисати — а/ю, а/єш, недок., зви/снути, ну, неш; мин. ч. звис, ла, ло; док. 1) Висіти, тримаючись на чому небудь одним чи кількома кінцями (про предмети). || Бути, ставати опущеним; спадати. 2) Відтягуючись, відвисати; обвисати. 3) Бути розташованим,… … Український тлумачний словник
перебиватися — а/юся, а/єшся, недок., переби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) Ставати пошкодженим, зруйнованим і т. ін.; ламатися. 2) Розбиватися (про все або про велику кількість чого небудь). 3) перен. Через якесь втручання припинятися, порушуватися (про вияв,… … Український тлумачний словник
промазувати — ую, уєш, недок., прома/зати, а/жу, а/жеш, док. 1) перех.Змазувати жирною чи густою речовиною або змащувати що небудь мастилом, спеціальним розчином і т. ін. 2) тільки док., неперех. Мазати (у 1 знач.) якийсь час. 3) неперех., перен., фам. Не… … Український тлумачний словник
проскакувати — I ую, уєш, недок., проскака/ти, проскачу/, проска/чеш і проскака/ю, проскака/єш; наказ. сп. проскачи/ і проскака/й; док. 1) неперех.Пробігати або проїжджати навскач куди небудь. 2) тільки док., перех. Подолати навскач певну відстань. 3) тільки… … Український тлумачний словник